Антон, 55 - 5 июня 2011 17:22

Прийшла весна ,а я живу зимою,
І сонця промінь викликає біль.
А по щоках ,як талою водою,
Тече гаряча і самотня сіль.

Та все ж я подумки радію птиці
І першій квітці білій весняній,
Та у воді глибокої криниці
Не бачу світла доленці мрїй.

З надією у небі я шукаю
Лелек у парі ,наче вісників добра .
Та журавля самотнього стрічаю –
Він загубився посеред життя .

Він ,як і я , сумний і болем скутий ,
Приречений шукати – не знайти ,
Про вічне щастя лиш від інших чути
Й колись без сліду зникнути ,піти.

І не згадаєш ти мене зимою,
І долі не попросиш вороття ,
І журавля весняною порою
Не виглядатимеш ,як символу життя…..

• 
• 
•