Антон, 55 - 9 октября 2011 21:11

Не питайся чому, не ходи до ворожки даремно,
моє серце давно розказало всю правду тобі
Я раніше не вірив, що можна кохати взаємно,
бо раніше не бачив я очі такі голубі

Не питайся чому я чекаю тих зустрічей звичних,
як зимою повиті, чекають тепла горобці
Не шукаю краси, ні цілунків п’янких, фантастичних,
бо від них залишаються рани – душевні рубці

Не питайся чому так ціную я кожну хвилину,
і не спиться мені, і здаються холодними дні
В самоті, наче дим, а з тобою - до неба я лину,
бо негоже у хмарах і в мріях купатись одній

Не питайся чому, не ходи до ворожки – обманить,
краще в серця мого запитай – відповість, як колись
Погляд твій, як раніше, мій розум і душу дурманить
не даремно ж з тобою під зоряним небом зійшлись

• 
• 
•