Оля, 42 - 19 ноября 2012 10:13

Коли я зустрів її, вона вчилася в університеті. Вона була неймовірно красива. Її волосся, фігура, погляд - ніщо не могло залишити байдужим. Вона була настільки витончена, що, іноді, здавалося, ніби вона спустилася з небес. У нас все було ідеально. Немов хтось написав сценарій наших відносин, по якому ми рухалися. Все було добре, як треба. Ми насолоджувалися кожною хвилиною і часом проведеним разом. Так тривало 5 років. А потім, вона, як будь-яка нормальна дівчина, стала думати про те, що буде далі. Я всіляко намагався припинити ці розмови, так як мене влаштовувало все те, що відбувалося саме на той момент. Але, на жаль. Їй хотілося відчувати себе впевненою, хотілося серйозності, хотілося сім'ї. СІМ'Ї. Чоловіки, ви розумієте, про що я говорю. Зрозуміло, мені було всього 23 роки, про яку сім'ю може йти мова? Я злякався. Я пішов, відпустив її. Я обірвав все, навіть не дозволивши цьому розпочатися. Зараз мені 33. Минуло 10 років. За цей час у мене були різні стосунки, які ні до чого не привели. У мене є дитина, яка з"явилась внаслідок 10-ти денної інтрижки ... Я був одружений менше, ніж півроку ... Зараз я чекаю другу дитину. Але я не хочу жити з цими жінками. Я ... я не живу ними. Не люблю. Я живу минулим. Спогадами про те, що було тоді, 10 років тому. Живу нею ... І знаєте що? Я повний ідіот. Я «просрав» своє щасливе життя. Тому ніколи не думайте: «а може» ... Є тільки те, що є зараз. І люди, які поруч, просто повинні бути. Просто ніколи не бійтеся.

(с) Колін Джеймс Фаррел

• 
• 
•