Оля, 42 - 29 июня 2013 20:54

У моєму розумінні любов між двома людьми може відбутися тільки тоді, коли кожен з них перетворився на духовно зрілу особистість, а по-справжньому глибокою і красивою вона може бути тільки в тому випадку, коли у відносини йдуть зі свободи. У питаннях почуттів будь-який тиск на іншу людину викликає лише опір.
Любов - це свобода, але не та свобода, яка не визнає зобов'язань. Любов - це зобов'язання, якого дотримуєшся ти сам, і свобода вибору, яку даєш іншій людині. Я думаю, важливо, щоб наша любов не ставала задухою для близьких людей. Дотримуватися зобов'язань перед рідною людиною, але при цьому давати їй вільно дихати.
Любити - це бути поруч, коли потрібно, і трохи відходити назад, коли простору стає занадто мало для двох. Одного разу розмовляла з літньою мудрою людиною, сподобалася його думка: "Якщо дружина каже, що вона втомилася і хоче побути на дачі в тиші і спокої, моя справа дуже тихо привезти продукти, залишити їх на порозі будинку і так само непомітно усунутися, щоб вона змогла відпочити".
Любов - це відповідальність, яку ми добровільно беремо на себе. Любити - це бути повинним. "Я нікому нічого не винен" - це не про любов. Це інший тобі нічого не винен. Абсолютно нічого. А ти повинен. Повинен дбати, повинен бути вірним, повинен служити людині. Це про любов зі свободи.
Любов - це безпека. Любов означає, що поряд з тобою людина може бути справжньою. Йому дозволено бути слабким, дозволено сумніватися, дозволено бути негарним, дозволено хворіти, дозволено робити помилки. Істерики, сварки, суперечки, негативні емоції, відсутність сміливості і рішучості - не привід, щоб розлюбити людину. Та й чи можна розлюбити хоч когось, якщо любов - це дар, яким ти ділишся від усього серця, не вимагаючи нічого натомість. Любити людину більше, ніж ті дії, які вона здійснює. Бути поруч і в біді і в радості, бути завжди в доступі, бути завжди на зв'язку. Бути тим, про якого знають, що він ніколи не зрадить.
Дітям важливо знати, що сім'я - це найбезпечніше місце на світі. Старіючим батькам важливо знати, що вони потрібні й любимі, що вони будуть захищені до кінця життя. Чоловікові важливо знати, що дружина любить його незалежно від успіхів на роботі, а дружині важливо знати, що він буде поруч незалежно від того, як вона буде виглядати через десять років, та й через п'ятдесят. І це все не про обіцянки, це про щось інше, про щось глибоке і справжнє. Про це не треба говорити, треба жити так, щоб той, хто поруч, відчував себе безпечно, таке життя якраз про справжню любов.
Любов - це зрілість і усвідомленість. Любов - це розуміння, що близькі відносини неможливі без криз, що почуттю необхідно час, щоб дозріти, що любов не може бути суцільним святом, любов - це найглибша робота над самим собою, перш за все. Любов - це низка смертей і нових народжень, любов - це оголення найуразливіших точок, це сміливість бути справжнім, це хоробрість вийти на незвідану територію.
Любити чи ні - завжди наш особистий вибір, не потрібно нав'язувати його іншій людині. Краса істинної любові в тому і полягає, щоб віддавати від усього серця і бути вдячним за те, що інший погодився її прийняти. Справа не в тому, чи був ти хоча б раз любимий, а в тому, чи зумів ти стати настільки глибоким і зрілим, щоб жити з пробудженим серцем.

Взяла тут: http://valkoinen-noita.livejournal.com/?skip=10

• 
• 
•