-
Влада, 39 лет
Саратов -
И, 44 года
Нижний Новгород -
Татьяна, 58 лет
Казань -
юрий, 66 лет
Москва -
Max, 46 лет
МоскваПриглашу в го$ти.с меня подарок
-
Щербинин Иван Юр, 51 год
Коломна -
Роман, 48 лет
МоскваПознакомлюсь с женской половинкой для приятного время провождения -
Николай, 44 года
Кировск (Ленинградская обл.) -
Андрей, 53 года
Санкт-Петербург -
Александр, 40 лет
Москва
| Добро пожаловать на один из крупнейших сайтов знакомств для общения и отношений в сети интернет. На нашем ресурсе Вы можете найти новых друзей или крепкие отношения, случайные связи или настоящую дружбу. Обширная база анкет наших пользователей, поможет Вам найти именно того человека, которого Вы не смогли встретить раньше. Регистрируйтесь бесплатно на нашем сайте знакомств и получайте полный доступ ко всем его возможностям. |
Наверх
Denis, 65 - 14 мая 2008 21:22
Все
Добавить комментарий
Комментарии: 18
Чи знаєте, як на чужині
Роки минають?
Без зупину,
Без відпочинку, без утоми...
І мрієте: хоч на хвилину,
Хоча б на мить одну-єдину
Скоріш дістатися додому.
Поцілувати рідну неньку
З порогу хати.
Мов маленька,
Під ковдру ноги підібгати,
І слухати, що каже мати..
Не говорити...Не питати...
Разом поплачем.
Припорошило снігом скроні
Навмисно, наче.
І долоні
Такії ніжнії... згрубіли.
Моя рідненька постаріла.
Тримаю усмішку невмілу,
А серце плаче...
:airkiss: :angel:
Роки минають?
Без зупину,
Без відпочинку, без утоми...
І мрієте: хоч на хвилину,
Хоча б на мить одну-єдину
Скоріш дістатися додому.
Поцілувати рідну неньку
З порогу хати.
Мов маленька,
Під ковдру ноги підібгати,
І слухати, що каже мати..
Не говорити...Не питати...
Разом поплачем.
Припорошило снігом скроні
Навмисно, наче.
І долоні
Такії ніжнії... згрубіли.
Моя рідненька постаріла.
Тримаю усмішку невмілу,
А серце плаче...
:airkiss: :angel:
Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет ...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана, залишена одна..
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнована всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді, коли прощаєшся з життям?
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет ...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана, залишена одна..
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнована всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді, коли прощаєшся з життям?
