| Добро пожаловать на один из крупнейших сайтов знакомств для общения и отношений в сети интернет. На нашем ресурсе Вы можете найти новых друзей или крепкие отношения, случайные связи или настоящую дружбу. Обширная база анкет наших пользователей, поможет Вам найти именно того человека, которого Вы не смогли встретить раньше. Регистрируйтесь бесплатно на нашем сайте знакомств и получайте полный доступ ко всем его возможностям. |
Наверх
Ольга, 39 - 19 ноября 2008 13:25
Все
И ему все равно,
Что зонтика нет.
Идет дождь…
И ему все равно,
Что на штанах грязный след.
Он просто идет,
Не волнуясь ни о чем,
А я иду одна
Без зонта и под дождем.
Я просто иду,
Футболяя листья,
И как листья у меня
Перемешиваются мысли.
И дождь мне не друг
И не враг, и не брат:
Он просто идет –
Он идет просто так.
И я не держу
На него злой обиды
И даже в чем-то
Ему и завидую:
Он просто идет
И ему не надо знать,
Что думают о нем –
Ему на это наплевать.
А я не такая.
А я теряюсь…
А дождь всё идет.
Льёт…
Во мне растворяясь.
Добавить комментарий
Комментарии: 3
Ой! А у Львові падає дощ! Зрештою, він завжди падає, а тому люди у місті дивним чином не похожі на інших людей! А, якщо і блисне ніжне сонечко, то не має у Львові жодної людини, яка б цього не зауважила!
************************************
Стук! Стук! Коли ніжно і легесенько стукаєш у двері, то є надія, що їх відкриють і скажуть "Добрий день". Коли гамселити у двері руками, ногами і щомочі кричати "ВІДКРИЙ", то можна і не дочекатись, що відкриють двері. Падає дощ і чоловік, щоб зігрітись сильно закутується у подол свого плаща, та ще й притримує груди обома руками. Думаю, що душа у нього закрита і кричати до нього не має змісту, не достукаєшся! Раптом із коробки ледь чутно скавуління! Чоловік озирається, прислухається, осанка його міняється і він опускає руки. Через секунду у нього маленька мокра грудочка маленького тільця притискається до його тіла!
************************************
Дивно так! Люди не вміють спілкуватись, хоч Бог дав людині слово. А от маленьке створіння і без слів зуміло врятувати не себе, а душу того чоловіка!
Показать ответы (2)
************************************
Стук! Стук! Коли ніжно і легесенько стукаєш у двері, то є надія, що їх відкриють і скажуть "Добрий день". Коли гамселити у двері руками, ногами і щомочі кричати "ВІДКРИЙ", то можна і не дочекатись, що відкриють двері. Падає дощ і чоловік, щоб зігрітись сильно закутується у подол свого плаща, та ще й притримує груди обома руками. Думаю, що душа у нього закрита і кричати до нього не має змісту, не достукаєшся! Раптом із коробки ледь чутно скавуління! Чоловік озирається, прислухається, осанка його міняється і він опускає руки. Через секунду у нього маленька мокра грудочка маленького тільця притискається до його тіла!
************************************
Дивно так! Люди не вміють спілкуватись, хоч Бог дав людині слово. А от маленьке створіння і без слів зуміло врятувати не себе, а душу того чоловіка!
