Оля, 42 - 20 февраля 2009 22:52

Коли надходять важкі моменти, коли біль затискає нас у свої міцні обійми, коли так погано, що аж хочеш кричати на увесь світ...
Якщо в такі миті нашого життя ми самотні, нема нікого, щоб нас обійняти, нема нікого, щоб нас втішити, нема нікого, крім нас, то з розпачу розводимо руками.
Можливо, це все? Кінець? А можливо — початок...
Коли ти когось втрачаєш, коли когось шукаєш, коли заради когось живеш, кимось живеш... Знати хоча б вартість цієї людини для нашого життя.
На жаль, дізнаємося це вже тоді, коли втрачаємо її.
Можливо, лише на мить.Можливо, назавжди...
Чому ми мовчимо, коли хтось дуже хоче чути наш голос?
Чому ми відводимо погляд, хоча, навпаки, хочемо дивитися на когось без упину? Чому ми не приходимо, коли нас чекають?
Іноді не плачемо, коли так цього хочемо. А, навпаки, гомерично сміємося.
Іноді болить, нестерпно болить, а ми кажемо, що все чудово.
Чому ми не можемо завжди залишатися самими собою? Не боятися говорити те, що думаємо? Не боятися любити, не вимагаючи натомість нічого?

Дивно … купа запитань … і, впевнена, кожен має на них свою відповідь … і для кожного вони вичерпна …

Якось життя крутить по своєму … сьогодні тобі приносить задоволення одне, завтра – інше … і це правильно … тому що ми не стоїмо на місці … світ і ми змінюємось …

Подивіться в очі один одному, не відводячи погляду … що Ви побачите??? … що відчуваєте??? … там можна побачити багато ...

Сьогодні вкотре переконалась наскільки люди грають в цьому житті … з однієї сторони це смішно … з іншої – мені їх так шкода … досить часто ми хочемо бути схожими на когось … бо в них нам здається є все, що так необхідне нам … можливо, я також граю??? …

Але коли сьогодні мимоволі дізналась правду … довго думала … і для чого це все??? … не варто жити чиїмось життям … треба жити власним … кожен потребує вияву розуміння, любові, ніжності, тепла … кожен … просто розуміння цих понять в нас інші … смисл зовсім інший …

Інколи, мені здається я навчилась жити за покликом свого серця … інколи … щастя у моїх долонях ...

• 
• 
•