| Добро пожаловать на один из крупнейших сайтов знакомств для общения и отношений в сети интернет. На нашем ресурсе Вы можете найти новых друзей или крепкие отношения, случайные связи или настоящую дружбу. Обширная база анкет наших пользователей, поможет Вам найти именно того человека, которого Вы не смогли встретить раньше. Регистрируйтесь бесплатно на нашем сайте знакомств и получайте полный доступ ко всем его возможностям. |
Наверх
МАРУСЯ, 65 - 10 марта 2009 22:41
Знову зів’є ластівка гніздо
Де висіло взимку павутиння.
Для гнізда є комин і гвіздок
Гладко ляжуть грудки на плетіння.
Годувати будуть пташенят весну й літо
Їх батьки крилаті,
І усі нарешті полетять
В ті краї, що на тепло багаті.
Кошик сиротливо на гвіздку
Замерза від вітру в листопаді.
Осінь має службу кропітку –
Роздягнуті всі гілки патлаті.
Летаргія сумом обгорне
І притишить біг життєвих соків.
Під пухнастим мороком засне
Дім, що аж дзвенів від наших кроків.
Він і вдень фіранки опускав,
Щоб од світу нас обох сховати
І нікого в гості не пускав,
Ластівок хіба що годувати.
Жовтороте виросло пташа,
Полетіло ген тепла шукати.
Кошик, що наш ганок прикрашав,
З павуками буде зимувати.
Не сумуй – побачиш, прийде мить,
І відчуєш – сонце тьму збороло.
Тихо: чуєш? – літній дощ шумить
І Чайковський пише «Баркаролу»!
Завмирає, згущується час,
Легко пензлик Гейнсборо злітає,
Сльози виступають на очах,
А від чого – сам Господь не знає.
Маляр мріє про віолончель,
Музикант –про щастя малювати,
Час минає і життя тече,
Ластів’ят пора вже годувати.
О, не плач! Пустеля зацвіте,
Як в романі Джона Голсуорсі
Знов тепло настане золоте,
Просто –розумієш? – зараз осінь…
Олеся[/COLOR]
Добавить комментарий
Комментарии: 0
