Добро пожаловать на один из крупнейших сайтов знакомств для общения и отношений в сети интернет. На нашем ресурсе Вы можете найти новых друзей или крепкие отношения, случайные связи или настоящую дружбу. Обширная база анкет наших пользователей, поможет Вам найти именно того человека, которого Вы не смогли встретить раньше. Регистрируйтесь бесплатно на нашем сайте знакомств и получайте полный доступ ко всем его возможностям.
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

София, 39 - 14 марта 2007 03:21

Все
для Элли:heart: стихи Ярославы Бабич

А восени нам сняться сни
Про місто в небових долонях,
Де припинають до весни
У сірих гаванях стіни
Самотні човники балконів.
Ще не дописані листи
Вже полетять за вітром босі,
Хто зачепився за дроти,
Руденький хтось, -- ex libris –
Осінь.
Мої віконця уночі
За літом раптом заголосять,
І малюватимуть дощі
Їм сльози лапками на носі.
А потім – сніг із висоти.
Ти не сумуй, я дуже прошу,
На землю змерзлу і хорошу,
На всі світи, на всі світи
Осінні падають листи,
Химерний час –
За листоношу.

***

ДІАЛОГИ НА ОСІННІХ ДАХАХ


- Ви самотні тут?
- Я? Самотній?
Зачекайте, давайте, пане,
Запалимо ліхтарі.
Вітер з півночі,
І сьогодні
Трохи зимно таки вгорі.
Вітер з півночі. Ніч. І дахом
Бродить місяць,
Як тінь блідий.
Чорні палуби, мокрі птахи
На розгойдані проводи.
Так високо, що ніби сниться –
Листопадами до зими
Хмари ходять тверді, мов криця,
Зорі топчучи чобітьми.
Будуть очі від сліз холодні,
Десь прокинуться дзигарі.
Вітер з півночі.І сьогодні...
- Ви самотні тут?
- Я? Самотній?
...Гасить зопалу ліхтарі.

******
Із півдня та із півночі,
Із льоду та боліт
Ми рушимо опівночі
До замкових воріт.
І подих перехоплено,
І падають слова
Захоплено закохані
В заховані дива.
Щоб ранком сонні ходики
Брукованих мостів
Прокинулись від подиву
У цокоті підків.
Між грудочками мерзлими,
Між скалочками площ,
Де по долонях пензлями
Малює небо дощ.

*******
Промчали чвалом через осінь
Червоні коні і громи.
Тут тихо, холодно. І досі
Невже залишилися ми?
В блаженних снах святого міста,
Вартівнях мокрих ліхтарів
Ми продаємо мертве листя,
А ще – приборканих вітрів,
Що снять
Дорогою додому,
Коли у небі зблисне втома,
І хтось у каптурі пітьми
Розтане в дзеркалі старому
І стане голосом зими.
По тій країні ходять тіні
Такі легенькі і осінні,
Потерті, змерзлі і малі,
Як полотняні королі.
А в лялькарів химерні звички –
Вдягати сни у рукавички
І забувати на землі.
Добавить комментарий Комментарии: 0

JBE.ru - баннерная сеть


создано в студии Создание веб-сайтов. Воронеж. Медиа-Лайм - (4732) 34-36-83             



Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.