Оля, 42 - 12 января 2010 23:41

В кожному твоєму реченні є "але".Ти хочеш але невіриш що воно в тебе буде.Кожному дається по вірі.Якщо ти в це не віриш, значить його в тебе не буде.Подивись фільм "Секрет". Він є в неті.Я християнка, тому я його зміст трохи підтасувала під себе

;) :rose: не сумуй!
Не все і не завжди так сумно в цьому світі.
Ти сама прекрасно це знаєш і розумієш :)
Почитай свої попередні повідомлення...
Не так давно я бачив твій щоденник і уявляв тебе
переповнену оптимізмом і сіяючу радістю...
Хіба так багато змінилося в цьому світі?....
Люди яким ми потрібні, ті які раді нас бачити, так насправді
часто-густо не вміють цьго показувати або виявляти :)

Усім буває сумно... проблеми, брак розуміння, погода,
мало сонячного світла, ...
всі ці дрібниці навіюють нам депресивного настрою.
І людина стає тоді ні до чого не здатна, ... ну точно як розряджений акумулятор... :(
Ми всі потребуємо підзарядки час від часу! З акумулятором звичайно простіше :) ...
Людині ж, для підзарядки, необхідні добрі позитивні емоції!
Підніми голову, озирнись навколо. Чудова погода! Морозець, сніжок. :dance: Прогуляйся парком, подихай свіжим повітрям. Поглянь новим поглядом на людей з якими живеш, працюєш, спілкуєшся.
Домаю кожен очікує якоїсь підтримки розуміння, поради, допомоги.
Дуже часто ми можемо добре допомогти людині просто приділивши їй трохи свого часу, поспілкуватись, чи випити кави разом, розповісти новини, жарт чи анекдот. Допомагаючи іншим ми допомагаємо собі :) це ж ясно як день!
Будьмо щирі і безкорисні, вбиймо в собі егоїзм очікування віддяки :) Добрі справи ніколи не залишаються забутими і ніщо не минає безслідно.
Дивімося у хорошу сторону і вчимося бачити хороше навколо нас.
Ну а до не зовсім хороших речей..., буває ж усяке, треба відноситись по філософски ;)
:airkiss:
Всього хорошого в новому році і Веселих свят!

ОЛечко, що це ти впала в такий песимізм? Дуже хочеться тебе підбадьорити і дуже водночас шкода, що ми не знайомі: я б тебе напоїла гарячим чаєм з шоколадом, підбадьорила, і ти зрозуміла, що жити - це прекрасно і в тобі знову б з"явилося бажання жити, творити, шукати і знаходити.
Поговори з кимось в реальності, з тим, кому ти найбільше довіряєш свої думки і любиш, але не зациклюйся на цьому інтернеті. Тут за певний час можна і збожеволіти - ніби сам з собою розмовляєш. Зрозуміла це на власному досвіді.
Не сумуй і вище ніс!

.. хтось точно чекає і прагне того ж.
Довіртеся Господу Богу :)