Пройшли вибори... Вони ще раз показали, що на нашій прекрасній, родючій і плодовитій землі лежить печать якогось закляття! Ота глибоко українська приказка "Гуртом і батька краще бити" давно не має права на життя - ворогували між собою руські князі, не могли помиритись між собою українські гетьмани, не могли дійти згоди українські вожді після революції, вони ж завалили таку добру справу Майдану, зганьбили його ідеї, чубляться вони і сьогодні. І тут мимоволі спадає на думку інша приказка: "Де пани чубляться, там на мужикові шкіра тріщить". І в нашого народу таки добре вона тріщить. А він усе це терпить. Бо ж за багато років існування під чужим чоботом він так звик до ярма на щиї, що уже навіть у наш час не може і продихнути без нього, бо ж не зможе без зашорених очей знайти сам потрібну путь, буде кидатия з боку в бік, не взмозі перебороти у своій стражденній душі страх, що по його спині от-от уперіщить важкенький батіг. От тому так багато українців заглядають у рот сучасних політиків, вірять їм обіцянкам, не підозріваючи, що ті обіцянки рано чи пізно стануть дяя них кісткою в горлі. На жаль, є ще й такі, що свідомо підставляють свою спину, як садомазохісти, щоб на ній герцювали панки. От тому-то ми так і живвем! Як кажуть росіяни: "Нечего пенять на зеркало, ежели в самого морда крива..."
Нам би повчитися єдності у поляків чи прибалтійців...
