Оля, 42 - 13 мая 2010 12:32

[B]Магазин відчуттів[/B]

Юнак гуляв по Місту і підійшов до Магазина, про який він нещодавно прочитав у рекламі.
- Доброго дня! - привітався він, увійшовши всередину.
- Доброго дня! - привітливо відповіла йому вже немолода Продавщиця в блакитній уніформі і рожевому фартусі.
- Скажіть будь ласка, а чи є у вас Романтика? Мені потрібно приблизно 2-3кг.
- Романтика? - Продавщиця здивовано підняла брови. - Ні, такого товару у нас вже давно немає. Ви напевно про нас в Інтернеті прочитали, так?
- Так, - кивнув Юнак. - Але там було написано, що у вас повинна бути Романтика.
- Це тільки в online-магазині, - погодилась Продавщиця. - У нас на цей товар не було попиту, ось ми й перестали його продавати. Якщо чесно, я здивована, що вам вона потрібна. Зазвичай ті, кому вона потрібна, замовляють її по Інтернету, це й анонімно, і по місту з нею йти не треба.
- Ви хочте сказати, багато хто соромиться свого бажання Романтики?
- Не знаю. Дівчата ще не так цього соромляться, а ось Чоловіки...
- Дивно..., - задумався Юнак, - хоча, в принципі...
- А Ви напевно Студент Гуманітарних Наук, Письменник або Поет? Продавщиця уважно розглядала відвідувача.
- Ні. Я Просто Юнак. Скажіть, а що ви мені можете запропонувати замість Романтики?
- Так-так, подивимось, - Продавщиця стала оглядати полиці. - Є, наприклад, Натхнення. Оскільки воно швидко вивітрюється, то краще його відкритим не тримати, а використовувати все відразу.
- Так, мабуть, не відмовлюся. – погодився Юнак. - Скажіть, а який товар користується у вас зараз найбільшим попитом?
-А ви не тутешній, так? Я одразу це зрозуміла.
-Так, я приїхав з Іншої Країни, - кивнув Юнак.
- З Іншої Країни? І як там? - у Продавщиці загорілися очі.
- Та як... Хотілося б, звичайно, розповісти про молочні річки і киселеві береги, але...
- Зрозуміло... - протягнула Продавщиця, вогник в її очах згас. - А попит у нас мають такі товари, як Гумор, Гордість, Пихатість, Цинізм, Скепсис, Іронія, Віра...
- А як же Любов?
- О, Любов у всі часи неймовірно популярна і завжди користується великим попитом.
- І скільки ж коштує Любов? - Юнак приготувався до довгої дискусії.
- Юначе, адже ви напевно чули фразу "любов за гроші не придбаєш"? Ну так от, у нас це можливо, та коштує вона дуже-дуже дорого. Любов - це сильне світле відчуття, дуже концентроване, і продається грамами. Взагалі-то у більшості людей вона є ще з народження, але вони її не цінують, і розтрачують, так і не пізнавши всієї її краси. А у деяких людей вона залишається, росте і збільшується, і тоді люди можуть дарувати один одному Любов. Ось вам, Юначе, вам коли-небудь дарували Любов? - Продавщиця мрійливо заплющила очі, мабуть, згадуючи свою молодість. - Це так чудово, коли дарують Любов. Відразу відчуваєш себе всесильним і щасливим, Любов наповнює тебе всього, це так чарівно!
- Напевне, я ще надто молодий. Мені ще ніхто ніколи не дарував Любов, і я теж нікому її не дарував. Після ваших слів мені здається, що я так ще й не пізнав цього відчуття, хоча пару хвилин тому думав зовсім інакше.
- Все попереду, у вас все ще попереду. Головне не розтратити її завчасно.
- І що ж, багато хто у вас купує Любов? - продовжував розпитувати Юнак.
- Та як вам сказати. Адже я вже говорила, що вона продається грамами і коштує дуже дорого. Ось наша промисловість і придумала, щоб кожен міг собі дозволити любов, продавати її зі всілякими добавками. А добавки, треба сказати, окрім того, що дуже негативні, часто бувають поганої якості. Зате коштує такий "економний" пакет набагато дешевше і розкуповується частіше.
- Які ж це шкідливі добавки? - посміхнувся Юнак.
- Самі що не є найшкідливіші. Любов і Ненависть, Любов і Ревнощі, Любов і Презирство, і т.п. Такі добавки самі по собі не продаються, Слава богу, на них окремо ще немає покупців. А оскільки це природний товар, він теж повинен бути поширений серед людей. Багато хто клює на це зниження ціни. Молоді джигіти, наприклад, вибирають найменш жахливу на їх погляд добавку - Ревнощі. Ну а потім вбивають на цьому ґрунті своїх дружин і наречених.
- Але це не їх провина. Адже якщо не можеш дозволити собі купити чисту консистенцию, доводиться вибирати, так би мовити, з нижчого сорту.
- Ні, Юначе, адже я вам трохи не забула сказати найважливіше. Любов не обов’язково купувати, її можна вирости в собі. Я вже говорила, що вона є у більшості закладена вже з народження, і що багато її розтрачують просто так. Але, як говориться, земля пам’ятає, що виростила. Так само і у нас всередині завжди залишається те крихітне насіннячко Любові, яке, якщо за ним піклуватися, поливати, і знищувати бур’яни, може вирости у велику сильну красиву квітку. Просто не всі люди в це вірять, у багатьох не вистачає на це достатньо Терпіння або Надії.
- Отже, Юначе, ви зважилися на що-небудь?
- Так, звичайно, - посміхнувся він у відповідь. - Мені, будь ласка, 2 кг Натхнення й по кілограму Терпіння, Віри та Надії для добрива мого насіннячка Любові. Спасибі вам велике. До побачення!

(c) Божена Кайзер

• 
• 
•