Оля, 42 - 25 ноября 2010 18:09

-Бабусю, чому мені так боляче? Я ревную його навіть до жіночих імен, які він називає.... Коли він не піднімає слухавку - я тут же уявляю, що він з іншою.... Коли він розповідає про якусь жінку, я одразу починаю думати чи "було" у них... Я ревную його до колишніх, до друзів, до колег на роботі, до випадкових знайомих... Як перстати себе мучити бабусю?
- Внученько, [B]ревнощі - це брехливе відчуття. Ти не ревнуєш, ти боїшся втратити. Але ти не бійся, бо це пустий страх. Адже якщо приводу немає, то ревнувати безглуздо, а якщо він є, то ревнувати вже пізно. [/B]

- Всі чоловіки однакові. Варто йому лише сказати мені "привіт", як я вже знаю, як він поводитиметься далі, які анегдоти розповідатиме, як буде посміхатися, як торкатиметься, як буде сваритися і йти геть...
- Ти не права внученько. [B]Всі чоловіки різні. Просто нам подобаються схожі чоловіки. Тобі подобаються скромні, домашні? Тоді чому ти нарікаєш, що знову попався зануда, який нікуди не хоче виходити з будинку? Якщо ти вибираєш чоловіка "душу компанії", тоді не дивуйся , що частенько доведеться його ділити з друзями, а часто і з "подругами жіночої статі"...[/B] [B]Якщо любиш романтиків, то будь готова не лише до свічок, віршів і шампанського, а і до періодичних депрессій і зникнень, які він буде поснювати "творчими кризами". Вибираєш чоловіка за яким можеш бути "як за кам"яною стіною", то потім не дивуйся, що в цих стінах не можна знайти дверей на волю..[B]. Жінки вибирають схожих [/B]чоловіків, а потім дивуються, чого вони всі однакові...[/B]

- Бабусю - я не знаю як сказати йому, щоб не зробити боляче.... Він не заслужив на банальне "давай залишимося друзями"...Він хороший, а мені доведеться поступити з ним жорстоко... Що мені робити бабусю? Як мені дати зрозуміти йому, що між нами все закінчено?
- Внученько, запам"ятай у останній фразі, яку він буде чути при розставанні, він повинен почути не лише неминучу жорстокість, але [B]і вдячність за все те хороше, що у вас було.... Адже коли він згадуватиме тебе, а він неминуче згадуватиме, то він і згадуватиме і ваше розставання. І якщо ти хочеш, щоб його очі посміхалися, то не з"ясовуй стосунків при прощанні.... Просто скажи : "Мені більше не потрібна твоя присутність, щoб, любити тебе"... І рушай... [/B]

- Бабусю, я не знаю чи варто йому все розповідати?... Начебто і нічого такого і не було, але раптом він дізнається.... І признаватися начебто і немає в чому, але і розповідати не можу.... І як я можу вимагати його бути чесним зі мною, якщо сама починаю щось приховувати і недоговорювати....
- Внученько, запам"ятай три простих правила:
[B]1) ніколи і ні за яких умов не обманюй його....
2) ніколи і ні за яких умов не зраджуй йому
3) якщо вже обдурила і зрадила, то ніколи не розповідай йому про це.... [/B]
[B]Але пам"ятай внученько останнє правило слідує лише за першими двома.... [/B]

- Бабусю, я не розумію, що відбувається...Він раптом кудись зник... Я його не бачу, телефон не відповідає, дома його немає... Може щось сталося? Може я його чимось образила? Може варто з"ясувати що ж все таки відбувається?
- Внученько, не варто, повір мені... Адже ти і сама знаєш відповідь, просто не хочеш собі зізнатися... Він не телефонує і не бере слухавку - тому що не хоче... [B]Запам"ятай внученько- до тих пір поки чоловік зацікавлений в жінці - він не зникне з її життя. Він обриватиме телефон, влаштовуватиме випадкові побачення через твоїх подруг... І жодні причини - навіть найвагоміші не стануть причиною того, що його не буде поруч, якщо він цього хоче. І якщо ти не хочеш заставляти його брехати у відповідь на твоє питання про те «чому він пропав з твого життя» і почути, що був зайнятий або багато роботи, то краще не запитуй. І якщо не шукаєш зайвого приводу причинити собі біль почувши правду, то теж не запитуй. Адже ти і так знаєш відповідь....[/B]

[I][B]знайшла в просторах інтернету! але погоджусь з кожним словом! написано до сліз правди[/I]во![/B]