Антон, 55 - 16 декабря 2010 21:46

Якось у Києві з’явився Василій – чоловік , зігнутий каліцтвом , у довгій одежині , з хрестом на грудях .Князівські дружини схопили його і кинули в яму . Проте князь Володимир наказав звільнити в’язня , і той переховувався певний час , жив самітником серед лісу понад Дніпром . Не раз князь князь навідувався до Василія , цінував його мудрість , бо той знав стільки , що вистачить на всіх княжих радників .
Пройшли роки . У 988 році Володимир прийняв християнську віру й велів прийняти хрещення усім жителям Києва . Звідусіль сходилися до Дніпра старі й малі , багаті й бідні . Серед цього натовпу князь помітив згорбленну постать Василія . Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами – київськими сиротами . Василій навчав їх : “ Під час хрещення три з’єднанні пальці правої руки покладемо на чоло , щоб освятити наш розум і наші думки ; на живіт – щоб освятити наші почуття ; на плечі – щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків . З’єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю : Бога Отця ,Бога Сина і Бога Духа Святого . А інші пальці (безіменний і мізинець ) притискуємо до долоні , адже Ісус має два єства – Бог і людина , котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю ” .
“ Який він мудрий і сильний у вірі своїй ” , - подумалося Володимирові …

• 
• 
•