Антон, 55 - 26 февраля 2011 14:55

Сиджу у темряви полоні ,
Нема тут сонця , ані зір ,
Я у твоїм щасливім лоні ,
Не виганяй мене на двір !

Для мене лоно – охорона ,
Тут не страшний ніякий чорт !
Я із твого не вийду лона ,
Хіба що зробиш ти аборт !

Я лікарські рослини збираю ,
Серед ночі “ шукаю чебрець” .
Не подумай ,кохана , благаю ,
Що мені ,як мужчині ,-кінець !

Ти кохання не жди опівночі ,
Зійдуть мрії усі навінець .
Як сова , витріщаю я очі
І до ранку“ шукаю чебрець” .
Надоїли тобі мої вірші ,
Вже ось – ось увірветься терпець !
Я любив би тебе , мила , більше ,
Якби десь на тобі ріс чебрець !……..


Ти ліпиш небо наді мною
Із млосних поглядів і губ .
Я попрощався із журбою :
В моїй душі вторішній зруб.

Ти набиваєшся в коханки
так енергійно , що аж страх .
та пам’ятай : лише поганки
на молодих ростуть пеньках….

• 
• 
•